З давніх часів при церквах переважно в недільні дні організовувалися дитячі зібрання, що отримали назву – Недільна школа. Але якою б не була назва: недільна школа, біблійний урок, урок християнської етики, чи,говорячи більш по сучасному, дитячий християнський клуб – важливо, аби таке навчання й надалі продовжувалось. Наші діти повинні бути навчені християнським принципам життя.

Звичайно, жодна недільна школа не ставить за мету підмінити сімейне виховання. Вона може тільки допомогти в цьому батькам. Давня мудрість говорить, що найбільше надбання, яке батьки мають передати своїм дітям – це навчити їх бути здатними в своєму житті відрізняти добро від зла. Тому вся відповідальність за виховання дітей в першу чергу лежить на їх батьках.

Починаючи з 1991 року, нашою місією було охоплено навчанням основ християнської моралі сотні дітей. Деякі групи мали по 70-90 дітей, і для проведення занять доводилось орендувати читальні зали бібліотек і навіть актові зали шкіл. Дитячі табори, які організовувались кожного року, вносили в життя дітей чимало радості й наснаги, впевненості та розуміння того, що церква для них є немов би другою сім’єю а, вчителі – другими батьками.

Ми задоволені, що всі ці роки наша праця приносила плоди. Ті, хто ще, будучи дітьми, відвідував наші групи, сьогодні вже виховують своїх дітей в тому ж християнському дусі. Не раз, при зустрічах, вони згадують чудові минулі часи і дякують за цінні зернини знань, посіяні колись в їх дитячі серця.

Сьогодні, як і раніше, ми продовжуємо давати дітям науку про Боже Царство, навчаємо їх мудрості та основ християнської моралі. Ми докладаємо зусиль для того, аби наші діти росли з почуттям власної гідності й віри в те, що їхні мрії збудуться.

Для нас особливим пріоритетом є допомога батькам у вихованні їх дітей, захисті їх прав та , і при потребі в матеріальному забезпеченні.

10 заповідей для батьків

1. Не чекай, що твоє дитя буде таким, як ти, або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це необоротний закон вдячності.

3. Не зганяй на дитяті свої образи, щоб в старості не їсти «гіркий хліб». Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не відносься до його проблем звисока. Життя дане кожному по силам і, будь упевнений, йому воно важке не менш а може й більш, ніж тобі оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можем знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для свого дитяти. Мучся, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитя – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері й батька, в яких зростатиме не “наш”, “свій” малюк, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку того, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, неуспішною, дорослу. Спілкуючись з нею – радій, бо дитя – це свято, яке поки що з тобою.

                                                                                            Януш Корчак