Акт християнського єднання

Распечатать

              Історичний акт християнського єднання                   

           25 липня 1992 року в редакції газети «Сіяч» відбувся «круглий стіл» за участю служителів православної та євангельської конфесій, представників влади і ЗМІ. Мета цієї зустрічі полягала в тому, щоб закласти плідні основи міжконфесійної стабільності й релігійної злагоди у регіоні, щоб в усіх християнських церквах завжди звучали проповіді, пронизані ідеєю мирного співіснування, ідеєю істинно християнською. Присутні дійшли до спільної думки, що зусилля християн нашого краю повинні спрямовуватись передусім на те, аби берегти мир, піднімати національну культуру, розвивати духовність.

            У підсумку, учасники зустрічі склали звернення до різних конфесій краю.

                                                       З В Е Р Н Е Н Н Я      

до християн православної та євангельської віри,

інших конфесій в краєві й на Україні.

 Дорогі християни, брати і сестри! Ми з вами є свідками того, як тисячі й мільйони людей в різних кінцях землі, переживши важкі наслідки міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, вступають в ряди борців за мир між усіма народами.

Християнська церква з усіма її відгалуженнями – це величезний колектив. І участь такої спільноти в будь-якій справі має колосальне значення для успіху цієї справи. Християнство керується заповітом свого Вчителя Христа, котрий сказав: «Тож нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла».

Дорогі християни православної та євангельської церкви, всіх інших конфесій краю! В нелегкі часи відродження нашої Української держави, простягаючи один одному руки, ми повинні докласти максимум зусиль для того, щоб зберегти мир, підняти національну культуру, запобігти розпусті та потягу до насильства, що охоплюють нашу молодь. Всього цього ми зможемо досягти, лише слідуючи заповідям Божим, фундаментом яких є ЛЮБОВ.

Власні переконання, на які має право кожна людина, що вірить в Бога, методи чи традиції проведення богослужінь в різних церквах не повинні створювати між нами непорозумінь, неприязні чи зневаги. Адже всі ми вважаємо себе дітьми Божими, а також дітьми одного українського народу. Ми живемо на одній землі, яка годує нас своїми дарами. Ми дихаємо одним повітрям, гріємось під одним сонцем та освіжаємось одним небесним дощем. Все це є творіння нашого єдиного живого Бога, в якого ми з вами віруємо й читаємо Його Слово, до якого молимось і отримуємо відповіді.

Всі християни, на основі Біблії, знають, що Бог – отець людства, але не всі вони прагнуть до того, щоб людство стало однією сім’єю. Отож піднімімо вище прапор любові, аби всі народи світу побачили, що ми є справжніми християнами, спроможними зробити для блага людства все, що в наших силах.

Нехай девізом наших християнських церков буде гасло: «ЛЮБОВ між усіма народами».   Ось для чого в усіх християнських церквах повинна звучати проповідь ідеї мирного співіснування народів, як ідеї істинно християнської, істинно євангельської.

В.АНДРОЩУК – директор християнської місії «Небеса»

Г.ХОМ’ЯК – благочинний Лановецького району, митрофорний протоієрей

Г.ЧЕРНЕНКО – старший пресвітер ХВЄ по Тернопільській області

о. ВАСИЛІЙ – священик УПЦ с.Нападівка

О.АНДРОЩУК – пресвітер церкви ХВЄ с.Грибова

Б.ЯКУБИШИН – голова Лановецької районної ради

М. ЧОРНООКИЙ – заступник голови Лановецької районної державної адміністрації

О.ГУК – працівник Лановецької державної адміністрації

Г.БАСЮК – редактор газети «Сіяч»