ЯКА ВІРА ПРАВИЛЬНА ?

Распечатать

 

 А що таке віра? Може, якась церква, а, може, якась релігійна конфесія? В нашому українському менталітеті здебільшого ототожнюється поняття віри з приналежністю до якоїсь релігійної деномінації. І це підтверджує таке запитання, яке можна почути всюди: « Якої ти віри?». Чи не нагадує нам це на якесь подібне висловлювання: « Кажемо віра –розуміємо церква. Кажемо церква – розуміємо віра». Це показує, наскільки стало викривленим саме значення слова віра. Те, що абсолютно немає нічого спільного з цим словом, сьогодні прикривається таким святим символом чи іменем. А саме будь-яку релігію, форму служіння, обряди, традиції, передання і таке інше ніяк не можна називати вірою. Завжди було, є і буде багато релігій, різних обрядів, традицій та переконань, але віра завжди була, є і буде однією. Тому що вона має відношення до серця людини, а не до яких-небудь зовнішніх форм. Вірити може будь-хто і в будь-що. Учень може вірити вчителеві, жінка – чоловікові, чи навпаки, діти – батькам, атеїст також змушує себе вірити в те, що Бога немає. Практично всі люди на землі в щось або в когось вірують.

Слово віра перекладається з грецької мови ( пістіс) – як вірність, довір’я, кредит, впевненість, переконання. Так як це слово має кілька значень, то нам необхідно розуміти те, що вони нерозривні і являються складовою одного поняття «віра». Це абсолютно так само стосується і такого розуміння, як «віра в Бога» . Говорячи « я вірю в Бога», ми повинні враховувати всі складові цього слова. Це означає не тільки вірити тому, що Бог є, але і довіритися Йому, ввірити Йому всю свою долю, визнати Його своїм єдиним Господом та бути впевненим в тому, що Його воля щодо нашого життя є добра і досконала. Отже, ми ще раз переконалися, що віра має пряме відношення до серця людини. Це не зовнішній обряд, і не яка-небудь форма одягу чи будівлі, а стан нашої душі. Звичайно, можна ззовні створити маску, форму і бездоганний вигляд, але в серці бути кривдником та зрадником. Тільки і тільки сердечна віра здатна повести людину на будь-які подвиги і навіть на смерть. Історія знає десятки тисяч таких фактів, коли катували людей за їх віру. І я хочу підкреслити, що їхніми катами були люди, які це робили через свої релігійні, чи якісь інші переконання, але там не було справжньої сердечної віри.

Віра і релігія – це зовсім різні поняття. Віра робить душу людини чистою і благородною, а релігія – породжує ненависть , війни і кровопролиття. Віра приносить свободу, спокій та впевненість, а релігія – страх, хвилювання та рабство. Віра є джерелом милосердя, щирості та відданості, а релігія – зажерливості, егоїзму та корисливості. Немає значення, до якої церкви ви ходите, а важливим є те, чи ви маєте в своєму серці віру в Бога: не московську, не українську, не яку-небудь азіатську чи американську, а ту, яка дає вам надію, радість, насолоду і сили долати будь-які життєві перешкоди. Хочу зауважити, що на землі немає жодної досконалої церкви через те, що ніде немає досконалих людей, які їх відвідують чи там служать. Атмосфера ворожості та непримиренності може перетворити найкращу помісну церкву в світську релігійну організацію, і навпаки чиста, сердечна віра в Бога може стати причиною пробудження в тій церкві, де панує застій і суха обрядовість.

А зрозуміти, яка віра правильна, а яка ні, можна тільки тоді, коли зумієш відрізнити саму віру від тієї ж релігії.

Автор: Володимир Андрощук