СИЛА СКАЗАНОГО СЛОВА

Распечатать

СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ ПІД ВЛАДОЮ ЯЗИКА

 « І сказав Бог: Хай буде світло! І з’явилося світло…І сказав Бог: Нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою… І сталося так…І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видимий. І сталося так…І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так…І сказав Бог: Нехай з’являться світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовними, і днями, і роками. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так…І сказав Бог: Нехай вода породить дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. І Бог побачив, що це добре…

І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панує над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, володійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим,що живе на землі! » (Бут.1:26-28).

Як бачимо, Бог створив світ і все, що його наповнює, тільки силою свого слова. Але найголовнішим є те, що Він тим же словом створив людину-істоту, подібну до Себе за всіма своїми ознаками. Ця Божа природа , яка закладена в людині, проявляється,зокрема, в тому, що вона наділена правом і можливістю говорити . Потужним джерелом сили, якою ми володіємо, є наші слова. Колись мудреці запитали Цицерона: « Коли б ти став імператором, то який перший закон ти запропонував би прийняти сенату ? » Цицерон відповів: « Це був би закон про відповідальність за сказані слова».

Говорячи про наш язик, ми насправді маємо на увазі стан нашого єства. Все починається,як кажуть, із серця. Яка внутрішня сутність людини – така і її мова. Язик – це лише інструмент, що грає ту музику, яку замовляє душа. В цьому сенсі нема випадкових слів, так само як і нема випадкового героїзму і випадкових дурощів. Тут все дуже закономірно. Серце виступає як законодавча влада, а язик – виконавча. Тому, перш ніж змінити виконавчу владу,потрібно змінити законодавство.

Кожну людину характеризують її слова. Причиною багатьох негараздів у нашому житті є необдумані слова, поспішні звинувачення по неперевірених фактах. Отже все, що навколо нас здійснюється, – лише від язика.

Слова – це головна рушійна сила, яка приводить в дію добро та зло. За допомогою слів ми заявляємо про свої потреби та бажання, спілкуємося з людьми і ведемо безконечні діалоги з самим собою. Зі словами в наше життя приходить мудрість. Словами ми передаємо свій досвід і знання. Словами зв’язуються покоління. З раннього дитинства й до глибокої старості життя людини пов’язане зі словами. Це беззаперечний факт.

Слово має силу надихати до певних дій, які, у свою чергу, можуть призвести до подвигів. Слово може зупинити людину на її дорозі. За допомогою слів ми виявляємо захоплення красою Всесвіту і тими чудесами,якими Господь щоразу дивує нас. За допомогою слів ми заявляємо світу про себе: хто ми є, для чого живемо, про що мріємо.

Подумайте! Тільки слово – й жодних дій! Чи правильно ми використовуємо слова? Чи служать вони для формування і покращення нашої долі, життя близьких нам людей? Чи, може, ледь помітними рухами наших губ ми руйнуємо те, що було створене великими зусиллями й служило для багатьох із нас? Чи є   сказані слова в нашій мові животворними, чи вселяють вони віру в дітей, надію в ближнього, любов у закоханих? Поміркуйте, які слова головним чином наповнюють нашу мову: слова, що підтримують, підбадьорюють, укріплюють, спрямовують, чи слова, які принижують, звинувачують, соромлять, пригнічують і на друзки розбивають останні крихти взаєморозуміння й довіри? Чи даємо ми собі звіт у тому, як наші слова відгукнуться в житті рідної доньки чи сина, сестри чи брата, матері чи батька, учениці чи учня… «Жодне гниле слово хай не виходить з уст ваших»(Єфесянам 4:20).

Словом можна поранити! Словом можна зцілити. Словом можна вбити і словом можна повернути життя !! Словом можна образити! Словом можна примирити! Словом можна викликати спротив ! Словом можна вгамувати !

«Скільки, наприклад, є різних слів у світі, але жодне з них не буває без свого значення» (1Кор.14:10).

 Все, що ми говоримо, безпосередньо впливає на наше життя. Від наших слів значною мірою залежить наше здоров’я, успіх, наше місце в суспільстві і взагалі вся наша доля. Своїми словами ми будуємо або руйнуємо як своє життя, так і життя інших людей. Всім нам сьогодні важливо звернути увагу на слова, які ми промовляємо. Тож потрібно вчитися говорити правильно. Слово – це фізичне вираження думки. Кажучи інакше, слово є матеріалізацією невидимих думок. Оскільки слово – це озвучена думка, то всі ті події, які відбуваються з нами, повністю відповідають тому, які в нас думки і образи, і якими словами ми їх висловлюємо. Як відомо, все духовне на землі може проявлятися, лише будучи одягненим в земну форму. Тут прослідковується певний ланцюжок: думка – слово – дія. Думка приходить в наш розум, розум перетворює цю думку в слово, а слово, у якому сконцентрована енергія, спричинює певну подію. Ось так в нашому житті і на землі взагалі відбуваються ті чи інші процеси,складаються ті чи інші обставини. Бог завжди дає людям думки конструктивного,якісного змісту. А диявол, на противагу Йому, – посилає в розум людини думки руйнівного характеру. Тож будь-яка думка має джерело свого походження і певну мету. Результат того, яка із тих думок затримається в нашій свідомості і почне там розвиватися, – залежить від нас самих. Є такий вислів: « Багато пташок літає над нашими головами, але це не означає, що вони там зможуть звити своє гніздо». Наші думки породжуються, в основному, при посередництві органів відчуття: того, що ми слухаємо, бачимо, відчуваємо, нюхаємо та доторкуємося. Чим більше впливу на кожен із цих органів, тим більше шансів для «переконання» має для нас той або інший чинник.

Оточуючий нас світ більше наповнений негативною інформацією, ніж позитивною. Послухайте, які новини передають кожного дня по телебаченню й радіо,друкують в газетах, і співставте, скільки там негативної інформації в порівнянні з позитивною. Святі речі зневажаються, а грішні облагороджуються. Інколи взагалі складається враження, що журналісти тільки й шукають якогось лиха або трагедії,аби повідомити про них широку аудиторію. До речі,дуже часто трапляється так, що ця інформація взагалі неправдива,або подана для дискредитації когось на чиєсь замовлення. Проте навколо нас є сотні й тисячі позитивних фактів, подій та досягнень, які залишаються не віддзеркаленими. Поряд живуть чимало людей, гідних уваги, пошани та підтримки. Та чи інша забарвленість інформації дуже сильно впливає на наш настрій. В результаті ми говоримо певні слова, якими створюємо атмосферу навколо себе в своїй сім’ї ,на вулиці чи в трудовому колективі.

Взагалі, є така категорія людей, які не можуть прожити й дня без того, щоб не переказати якоїсь плітки, критики чи наклепу на когось. Особливо огидно виглядає , коли цим займаються чоловіки. Пригадую розповідь одного знайомого про те, як він поборов пристрасть до куріння. Одного разу він був у санаторії на лікуванні і часто,сидячи в парку, палив цигарку за цигаркою. Якось до нього підійшов лікар і сказав, що має ліки проти куріння. Бідолашний курець зірвався на ноги і вигукнув «Дайте мені їх. Я вам заплачу будь-яку ціну». А лікар, пильно дивлячись йому в очі, сказав: « Якщо ти «мужик», то ти кинеш курити». Протягом місяця часу, кожного дня, ці слова лікаря не давали спокою: « Якщо ти мужик… Якщо ти мужик…». Мій знайомий розповів, що через місяць часу боротьби своєї гордині з цілющими словами лікаря, він все таки залишив паління і вже сорок років вільний від цієї пагубної звички. Дорогий читачу. Якщо ти справжній мужчина,або якщо ти справжня жінка чи дівчина, то припини займатися базіканням, всілякими плітками, наклепами та осудом інших. Це принизливо, гидко, і це все свого часу бумерангом обернеться проти тебе. Що сієш, те і пожнеш, тільки в багатократному вимірі. Якщо ти чуєш, що хтось це робить, то зупини його. А коли не послухає, то не бійся з такою людиною розірвати взаємини. Відмежуй себе від такої спільноти, або постав питання так, що в твоїй присутності подібного бути не може.

Прикро, що частина таких «базарних» людей є серед прихожан в церковних громадах. Там, де хтось йде помолитися і послухати проповідь священика, завжди є такі, які стоять осторонь і обговорюють, у що хто одягнений і чого взагалі він сюди прийшов. Це я висловлююсь занадто м’яко, в порівнянні з тим, що є насправді. Я звертаюся до таких церковних балакунів з усією прямотою: « Якщо ви вважаєте себе християнами, то негайно припиніть займатися плітками та осудом інших. Це робити негідно в будьякому місці, але особливо , якщо ви це робите на території церкви. Адже своїми словами ви руйнуєте атмосферу Божої присутності і заважаєте іншим шукати взаємин з Богом. За такі речі вас очікує суд Божий…».

Іншими дверима, через які потрапляє пожива для думок, є наші очі. Те, що ми бачимо, формує в нашому розумі певні образи. Тут неабияку роль відіграє телевізор, комп’ютер. Пам’ятаю, як за радянських часів,з деяких християн глузували, що їм не можна було тримати вдома телевізор. Можливо, це питання стояло занадто фанатично, але хочете сперечайтеся, хочете ні, це в значній мірі допомогло батькам у вихованні своїх дітей. А сьогодні ця проблема вже стоїть чи не перед кожною сім’єю. Де найбільше проводять час наші діти, або і навіть дорослі? Може, за книгами, в театрі, може, в якихось гуртках чи за якимось корисним спілкуванням? Ні, з телевізором і комп’ютером. А що вони там дивляться і в які ігри грають? Більшість фільмів про насильство, кров та розпусту формують в свідомості наших дітей, та й самих дорослих, жорстокість, грубість і, таким чином, стираються всі межі між гідністю та аморальністю, між вірністю та зрадою, між добром та злом, між справедливістю та брехнею, між стриманістю й           пожертвою та зажерливістю тощо. Побачені образи формують в людському розумі певні думки, які пізніше матеріалізуються в слова. А слова, як вже було сказано, породжують ту чи іншу дію.

Згідно психологічного аналізу, коли людина одночасно слухає, бачить і бере участь в певних діях( відчуває, нюхає, доторкається), то сприймання інформації нею засвоюється на 80 відсотків. Якщо це все використовувати в правильному і благородному напрямку, то воно дасть великий позитивний результат, і те ж саме буде навпаки.

Хтось з читачів, можливо, запитає, як же тоді жити, щоб відокремити себе від всіх негативних явищ. Це ж просто неможливо. Так, звичайно, це важко і, в багатьох випадках, неможливо. Але хто змушує вас поширювати негативну інформацію, переносити плітки, кривдити та засуджувати інших, дивитися порнографію, комусь клясти та лаятись? Хтось вже сформував у вас такий спосіб життя і мислення й вам здається, що поіншому й бути не може. А я скажу, що не так. Я зовсім не є прихильником аскетичного способу життя. Навіть Ісус Христос у молитві до Свого Отця говорив про нас: « Не благаю, щоб ти їх забрав від світу, але щоб зберіг їх від злого… Як ти послав мене у світ, так і я послав їх у світ»(Iван.17:15-18). Найперше- ми повинні визначитись, що ми будемо слухати, що будемо дивитися і в чому брати участь. По-друге, ми повинні наповнювати оточуючий нас світ позитивною інформацією, добрими словами і вчинками настільки, наскільки ми це можемо робити. Адже сила добра більша від сили зла. І сказані позитивні слова мають більше впливу, ніж негативні. Я пригадую розповідь прем’єр міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, про те, як свого часу його призначили повноважним послом від своєї країни при ООН. Тоді склалась така ситуація, що більшість представників країн виступали проти держави Ізраїль. І одного вечора, спілкуючись з поважним рабином, він запитав його поради, як бути в такій ситуації, де тебе не сприймають? Може скласти свої повноваження і поїхати додому? Але рабин відповів йому: « Пам’ятай, що вогонь маленької свічки здатний розсіяти густу темряву». Я думаю, що тут дуже вдале пояснення тому, що нам робити, коли все навколо здається налаштованим проти тебе. Знову наводжу, як приклад, слова Ісуса Христа: « Будьте світлом для світу». Світло тут символізує силу добра, яке здатне розігнати темряву брехні і всякого роду зла. Не скупіться і не соромтеся сказати комусь добре слово. Ми ж,навпаки, часто критикуємо когось, даємо зауваження, але, поряд з тим, ми мало говоримо людям про їх добрі сторони і позитивні вчинки. «Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки» (Пр.12:18). « Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Пр.15:1). Деякі батьки скаржаться на надмірну роздратованість своїх дітей, або вчителі незадоволені своїми учнями. Здебільшого тут причина зрозуміла: скільки часу ви говорите своїм дітям чи учням добрих слів на противагу зауважень? Ви більше бачите їх недоліки і їм про них говорите, аніж добрі вчинки і скупитеся похвалити. Ось вам і результат – психічні зриви, несприйняття, непослух. Давайте разом пригадаємо такі моменти, коли ми колись заходили в «совдепівський» магазин,де стояла така собі бабенція, тьотя – продавщиця, яка, пронизуючи нас злим поглядом, питала: «Що хочеш?» І ми, як миші, забирали кинутий на прилавок товар та здачу й втікали в того магазину. Сумно це згадувати, але давайте подивимося, як це є сьогодні. Все тільки навпаки. Продавець усміхається і, стримавши свої емоції, вислуховує стільки образ з боку покупця, що інколи це викликає жах. Так, покупець захищений законом прав споживачів, але йому потрібно пам’ятати, що цей закон не дає права грубіянити продавцеві. Після такого одного або двох покупців спробуй ввічливо обслужити третього. Ось де справжня криза. Хочу сказати, що економічна криза, про яку сьогодні так багато говорять, не є такою страшною, як криза моральна, духовна . В більшості із нас є криза на добрі слова, і це велика біда. Бо добре слово має велику силу, щоб зцілювати, надихати надією та, образно кажучи, піднімати тих,що впали.

Існує ще така категорія людей, які дуже часто, навіть через яку-небудь дрібницю, клянуть та лають інших. Одні це роблять для вираження своїх емоцій, інші за звичкою, ще інші заради свого захисту тощо.

Це також стосується батьків та вчителів, які дозволяють собі обзивати дітей такими словами як дурень, невдаха, шибеник, опудало, бовдур, і т.п., або кликати когось не за його іменем, а за прозвиськом. Варто тільки вдуматися, наприклад, у висловлювання «ах ти, шибеник».Це ж пряме проголошення на адресу дитини змісту цього слова « щоб ти повісився». Пам’ятаймо, що всі слова мають силу, як добрі, так і погані. Якщо добрих слів не вистачає, то ніколи не пізно їх вивчити. Але ніхто не має права ні батьки, ні вчителі, ні начальство, ні будь-хто сіяти на адресу інших людей, а особливо дітей, слова прокляття. Бо тим, кому були сказані ці слова, доведеться боротися з їхніми наслідками, а тим, хто їх говорив, – пожинати їх плоди. Ось чому часто батьки звинувачують дітей за те, що вони їх не поважають. Що говорили, те і мають.

Коли бачиш такі речі дедалі частіше, то мимоволі хочеться сказати, що подібне може бути тільки поміж українців. Але тут же ловиш себе на думці,що не всі такі. Серед нашого народу є дуже багато доброзичливих, щирих та милих людей. Але є одна проблема в тому, що вони, через свою вихованість та толерантність, першими відмежовуються від скверни світу цього та її носіїв, а ті , користуючись цим, дають волю своєму нахабству.Та й представники останньої категорії,звісно,є поміж усіх націй. Просто, мабуть, питома вага таких, вражених негативізмом людей в нас є результатом наруги над людською природою в роки тоталітарного світського режиму,з одного боку, і стихійних процесів в українському суспільстві в пострадянський час,з іншого.

Я хочу звернутися до людей, котрі вміють відповідати за свої слова та шанобливо ставитись до інших. Вам випала найблагородніша, але, поряд з тим, нелегка місія створювати в оточуючому вас світі атмосферу добра, взаємної поваги й толерантності. І вам даний для цього могутній інструмент – слово. Не мовчіть і не будьте байдужими. Пам’ятайте, що навіть одне добре слово, сказане вами, здатне розігнати густу темряву у чиємусь житті. Ваше слово може докорінно змінити певні обставини життя. Маючи владу говорити слова, ви можете суттєво впливати на те, щоб в наших сім’ях, родинах, а в цілому в нашому суспільстві змінювалась атмосфера взаємин. Бо саме в середовищі, яке ми сформуємо, і буде виховуватися наше молоде покоління, яке забезпечить нашу старість,в залежності від того, як воно буде виховане. Також я звертаюся до тих людей, які легковажно ставляться до своїх слів. Ви повинні взяти відповідальність за кожне сказане слово. Чи зрозуміли ви те, що слово не горобець, вилетить і не спіймаєш? А повертається воно, як бумеранг зі зворотною силою. Якщо бракує в лексиконі хороших слів – читайте книги, спілкуйтеся з порядними людьми. Якщо обіцяєте комусь – виконуйте. Якщо говорите щось у вічі – робіть це позаочі. «Не судіть і не судимі будете». Не будьте лицемірними, бо це межує з підлістю. Слово повинно бути візитівкою вашої честі. Вчіться говорити компліменти іншим. Говоріть більше добрих слів не тоді, коли вам добре, а й тоді, коли і буває зле. Своїми словами ви створюєте атмосферу, в якій і будете жити.

Знаходити час для подібних міркувань дуже корисно. Давайте берегти один одного, тому що ми взаємно потрібні . Ми як одне тіло. Оскільки ми всі робимо дурниці, всі ми грішимо, то давайте не будемо такими суворими по відношенню один до одного, як колись фарисеї. Начебто ми безгрішні. Нехай відбудеться переоцінка всіх наших цінностей, тому що, коли ми судимо іншого, то будемо засуджені таким же самим судом.

Почати зміни в собі ніколи не пізно, і почати їх можна з аналізу наших слів. Це нелегко і займе тривалий час, але ефект не забариться. Хочу переконати кожного, що дуже важливо правильно і мудро використовувати наш язик в спілкуванні з самим собою і дорогими для нас людьми.

« Та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття».(Якова 3:8-10)

Нам дане серце, щоб відчувати цей прекрасний світ,

Нам дані очі, щоб побачити всю його красу,

Нам дані губи,щоб описати цю красу і

Нам дане тіло, щоб зробити цей світ ще красивішим.

Але всіма дарами природи нам потрібно користуватися з розумом.

 

«Слова – це єдине, що залишається на віки.» (У. Хезлітт)

«В кожному слові безодня простору, кожне слово всеохопне,безмежне,безмірне.» (Н.Гоголь)

«Коли слово не б’є, то і палиця не допоможе.» (Сократ)

«Цінуй слово. Кожне може бути для тебе останнім.» (Лєц. С.Є.)

«Не знаю нічого кращого, як вміння силою слова прив’язувати до себе натовп слухачів, приваблювати їх прихильність, направляти їх волю туди, куди хочеш і відвертати її, звідки хочеш.» (Цицерон)

«Стриманість і розпущеність проявляються не тільки у вчинках, але і в словах.» (Абу-ль-Фарадж)

«Сила слова безмежна. Вдалого слова часто достатньо для того, щоб зупинити військо, яке втікає з поля бою, і обернути поразку в перемогу, щоб врятувати країну»… ( Э.Жирарден)

«Слово може стільки ж створити, скільки страх – зруйнувати.» (Іван Золотоустий)

Автор: Володимир Андрощук